Важка новина…

Сьогодні раптово пішов із життя наш колега, друг, Учитель з великої літери — Литовчак Микола Олексійович, учитель фізичної культури, людина, яка 30 років свого життя присвятила Щасливському академічному ліцею.

Тридцять років — це не просто стаж.

Це покоління учнів.

Це сотні уроків, тренувань, змагань, перемог і поразок, після яких він завжди вчив головному — не здаватися.

Свою педагогічну та тренерську діяльність Микола Олексійович розпочав у 1993 році як учитель фізичної культури та тренер з футболу. Його шлях у спорті був глибоким і послідовним:

він працював тренером футбольного клубу «Борисфен» з командою 1985 року народження, згодом — із цими ж вихованцями у дублюючому складі команди майстрів.

У 2005 році працював у футбольному клубі «Княжа» з командою 1990 року народження.

Працював у філії Броварського училища фізичної культури,

з 2014 року — при обласному спортивному комітеті КОДЮСШ.

Протягом усіх років своєї діяльності він був тренером збірних команд області, які формувалися на базі його вихованців, і неодноразово був головним тренером цих команд.

Багато його учнів заграли в командах майстрів, а ще більшій кількості він дав дорогу в майбутнє, навчивши вірити в себе, працювати й тримати удар.

Він виховав плеяду футболістів, серед яких:

Андрій Деркач, Сергій Сахно, Олексій Жулавський, Максим Трусевич, Максим Станкевич, Ігор Бібік, Олександр Шимко, Ігор Ігнатенко, Олександр Гайовий, Микола Квасний.

Миколу Олексійовича пам’ятатимуть не за оцінки, а за підтримку, характер і людяність.

Він умів бути вимогливим — і водночас справедливим.

Умів пожартувати — і вчасно підставити плече.

Для учнів він став першим тренером і наставником,

для колег — надійним товаришем,

для ліцею — частиною його історії.

Важко усвідомити, що його більше немає поруч.

Важко підібрати слова, бо такі люди не йдуть безслідно.

Вони залишаються — у спогадах, у вдячності, у повазі.

Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, друзям і всій шкільній спільноті.

Світла пам’ять Вам, Миколо Олексійовичу.

Ви назавжди з нами — у серцях і пам’яті.