У Щасливському академічному ліцеї відбулася зустріч з відомим українським освітнім діячем - Ігорем Леонідовичем Лікарчуком.
«Кожна школа повинна працювати за своєю індивідуальною програмою, адрптованою під власні освітні потреби»
Привідкриємо завісу цієї розмови і поділимося з вами які «надважливі» питання були розглянуті.
Чи задумувались ви коли-небудь, чому жодна реформа освіти не була доведена до кінця? Можливо, було варто розпочинати з реформи системи управління освітою? Попри усі зміни в освіті залишається ще багато чого старого, пострадянського. Починаючи від системи нарахування заробітної плати (змінилися тільки цифри, сама система і досі радянська) до ( ви будете здивовані) компетентностей. Тут варто, на хвилинку, зупинитися. Хіба раніше не було передбачено патріотизму у навчальній системі? То, хто ж тоді зараз захищає нашу країну? Це саме ті громадяни нашої країни, які навчалися не під такою гучною програмою НУШ. Чи був відсутній індивідуальний підхід, про який є згадки у роботах ще 30-х років. Чого раніше дійсно не було, так це навчального середовища. Це, дійсно, змінилося.
Наступною, але не менш важливою проблемою зараз повстає недостатня кількість педагогічних працівників і на це є теж декілька пояснень:
• Оплата праці (ми вже згадували, про нарахування, які залишилися нам з радянських часів ). Але з цим питанням важко протистояти. До відома, в жодній економічно стабільній країні зарплата вчителя не входить до ТОП 20 найвищих зарплат. Так, вони є досить високими, але не найвищими. Враховуючи, що в нашій країні війна, економіка не витримає значного підняття заробітної плати всім освітянам. Якщо саме цьому фактору важко протистояти, то з іншими ще можливо взаємодіяти.
• Наступний чинник – це престижність. На жаль, але в нашому суспільстві зараз присутнє знецінення праці вчителів, починаючи від батьків і закінуючи…
• Значна перезавантаженість. Крім уроків, на вчительські плечі зараз покладено багато справ, які не мають жодного відношення до вчителя. І не лише на вчителя, а й на завуча, директора. Покладіть ці обовʼязки на інший персонал і буде вам щастя, а від половини і зовсім потрібно відмовитись.
• Оцінка роботи. Останнім часом за показниками ЗНО чи НМТ оцінюють школу чи вчителя, які до цього відношення зовсім не мають. Кожен результат – це показник роботи учня. Варто оцінювати не оцінки, а зміни у знаннях за весь період. Прогрес – у всіх різний, і, він, в першу чергу, залежить від учня.
Не з усім почутим можна погодитись, але кожен учитель є автономним у своєму виборі. За ним і слово, і діло.
Comments